English | Українська

Ми самі творимо свою долю: як громади беруть майбутнє у власні руки

В Європейський день сусідів ми розповідаємо дві історії громадських активістів з центральної України та постраждалої від конфлікту Луганської області, які власним прикладом довели, як здатність мобілізуватися стає ключем до успіху.

«Садочок, про який мріяли покоління»

Якби не здатність гуртуватися, у селі Слобідка, що у Вінницькій області, досі не було б власного дитсадка, а місцеві діти все ще мусили б долати сім кілометрів до садка у сусідньому селі. Тепер такі мандрівки у минулому – торік новісінький дитсадок відчинив свої двері для 30 дітей. Довкола цього проекту об’єдналося ледь не все село з 700 мешканцями, починаючи від учителів школи до місцевої влади, представників бізнесу і волонтерів, які у вільний час долучилися до будівництва.

«У Слобідці ніколи не було дитсадка. Ба більше, за останні п’ять років жодної дошкільної установи не було збудовано у всій Вінницькій області. Коли ми ініціювали цей проект, люди охоче долучилися до нього. Були дні, коли майданчик нагадував мурашник – мешканці села приходили і допомагали, як могли. Дехто просто приносив воду чи їжу для тих, хто працював на будівництві. Зібрати команду будівельників, які погодилися б працювати безкоштовно – це не легко. Але волонтерів ніколи не бракувало», каже Михайло Кулик, голова Іванівської територіальної громади, до якої, окрім Слобідки, входять ще 13 сіл.

Натомість, чи не найскладнішим завданням було знайти кошти для реалізації проекту. Частково його профінансували з сільського бюджету і коштів, наданих приватними підприємцями. Місцева громада також вирішила залучити до процесу міжнародних донорів і подала заявку на отримання допомоги від МОМ, передбаченої програмою, що спрямована на підтримку ініціатив громад для сприяння реформі децентралізації в Україні. Ініціативу слобідської громади було обрано з-поміж 160 заявок, які МОМ отримала в рамках проекту розвитку громад, що фінансувався Агентством з міжнародного розвитку США (USAID).

Громадська діячка Анастасія Ланова допомогла громаді розробити проектну заявку. За її словами, аплікаційна форма містила чимало технічних деталей, зокрема, логіко-структурну матрицю проекту з індикаторами, ризиками та припущеннями. Для сільської громади, що не має значного досвіду в проектному менеджменті, то був як «страшний сон». «Здатність гуртувалися довкола ідеї притаманна українцям. Але в цій громаді вирішальну роль відіграла місцева влада, яка змогла донести до людей, чому вони мають бути зацікавлені в проекті і зробити у нього свій внесок. Саме завдяки підтримці приватного бізнесу та праці волонтерів, ми змогли зекономити значні кошти і використати їх більш ефективно»,  зазначає вона.

Завдяки механізму співфінансування, у Слобідці відремонтували школу для 86 учнів та збудували новий дитсадок для 30 вихованців, які тепер мають змогу отримувати дошкільну освіту і проводити час у безпечному середовищі. У 2020 році за фінансування МОМ закладу було надано нові меблі, обладнання для харчового блоку та вуличного ігрового майданчика. Через обмеження, запроваджені у зв’язку з пандемією COVID-19, садочок функціонує частково, щодня приймаючи 20 дітей.

 

 


 

Новий дитячий садок отримав підтримку МОМ і нині може приймати до 30 вихованців

Завідувачка закладу Катерина Коломієць каже, що мешканці сусідніх сіл часто приїжджають до Слобідки, аби ознайомитися з історією успіху громади. Вона сама раніше возила дітей у садочок до сусіднього села і задоволена, що нарешті вони відвідуватимуть заклад поряд з домом. «Наш успіх свідчить про те, що разом ми можемо бути агентами змін», переконана Катерина.

Мобільний планетарій для громади: нова карєра після втрати роботи у розпал пандемії

Торік за місяць до початку пандемії COVID-19 Ірина Ломкова втратила роботу через реорганізацію правоохоронної служби, де вона працювала понад п’ять років. Але замість скласти руки, Ірина вирішила, що настав час для нового кар’єрного витка, який дав би їй змогу тісніше працювати на користь громади в Сєвєродонецьку в Луганській області. Вона усвідомлювала, що після початку пандемії настала нова цифрова реальність і їй знадобляться нові навички, аби ефективно розробляти бізнес-проекти онлайн.

Ірина скористалася допомогою МОМ, призначеною для підтримки професійного навчання та можливостей працевлаштування під час пандемії. Завдяки проекту, що фінансувався урядом Японії, вона придбала новий ноутбук, що був незамінним для розвитку її кар’єри. Жінка успішно закінчила тренінги з програмування та цифрового маркетингу і опанувала навички створення рекламної продукції вдома. Здобувши їх, вона самостійно змогла просувати власний бізнес і створювати вебсторінки, а отже, платити додатково за ці послуги вже не було потреби.

На власні заощадження Ірина з чоловіком придбали обладнання для мобільного планетарію, щоб запропонувати дітям і дорослим нові можливості для розвитку і відпочинку. Такий пересувний купол – це, свого роду, міні-театр, обладнаний проекторами, які транслюють освітні фільми у режимі 360°.

 

 Ірина Ломкова, керівниця мобільного планетарію

У такого інноваційного пристрою багато переваг, пояснює Ірина: «Під час відвідин планетарію, глядачі ніби занурюються у середовище. По-перше, це процес навчання, адже ми зсередини досліджуємо певну тему. Один з фільмів, які ми показували, був про мікроорганізми. Завдяки технологіям, глядачі мали змогу дивитися на все, наче перебуваючи всередині мікроскопу. Зараз і діти, і дорослі, не відчувають потреби у нових способах навчання, адже можна просто подивитися відео в YouTube чи TikTok. А похід в планетарій – це як похід у кіно, де водночас ми отримуємо наукову інформацію, викладену значно цікавіше, ніж це відбувається у школах».

Такий креативний навчальний простір позитивно впливає на глядачів будь-яких вікових груп, адже на сеанси приходять цілими сім’ями – діти, батьки, дідусі, бабусі. Як наслідок, родина ефективно проводить час разом, а після повернення додому з’являються спільні теми для обговорення у сімейному колі.

Ірина також докладає зусиль, щоб залучити до процесу найбільш вразливі групи населення у громаді – на покази запрошували дітей з особливими потребами та з населених пунктів на лінії розмежування, зокрема з містечка Попасна. «Ці діти живуть у дуже складній ситуації і потребують психосоціальної підтримки і можливостей розвиватися. Ми прагнемо показати їм, що світ – дуже великий і різноманітний, і за межами їхньої буденної реальності можна стільки всього побачити і відкрити для себе»,  розповідає Ірина.

Окрім планетарію, Ірина також активно працює у галузі прав людини. Вона отримала сертифікат волонтера безоплатної правової допомоги і тісно співпрацює з правоохоронними службами у Луганській області, виявляючи прогалини у державній політиці і розробляючи необхідні зміни. Ґендерна рівність та підтримка осіб, що постраждали від ґендерно-зумовленого насильства – ключові напрями діяльності Ірини. Разом з іншими активістами, вона входить до коаліції, що працює над реалізацією державного Плану дій з виконання резолюції ООН «Жінки, мир, безпека» у Луганській області.


Ірина Ломкова на тренінгу для представників правоохоронних служб

Серед досягнень Ірина зазначає залучення жінок у процес ухвалення рішень. Зокрема, коаліція домоглася, аби в річний регіональний бюджет включили ґендерні ініціативи, як-от відкриття нових притулків для осіб, постраждалих внаслідок ґендерно-зумовленого насильства: «ґендерна політика стосується не лише жінок. Коли ми влаштовуємо тренінги для представників правоохоронних органів, я завжди наголошую, що чоловіки теж мають бути зацікавлені у досягненні ґендерної рівності, адже це сприяє здоровішому розподілу ролей у нашій громаді».

 

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
Політика прозорості